Перевірка по базах Інтерполу: як дізнатися, чи є ви у міжнародному розшуку у 2026 році?

Підприємець з України прибув до Варшави у лютому 2026 року на важливі переговори. Під час паспортного контролю його затримали — з’ясувалося, що вже понад рік він перебуває у міжнародному розшуку за запитом третьої країни, про що він навіть не підозрював. Це реальність, з якою стикаються багато людей, не знаючи про свій статус в базах даних Інтерполу.

Перевірити, чи розшукує вас Інтерпол, можна двома основними шляхами: публічно через розділ «View Red Notices» на офіційному сайті організації та конфіденційно, подавши запит до Комісії з контролю за файлами Інтерполу (CCF). Важливо розуміти, що відсутність вашого імені у публічному списку не гарантує, що розшук не ведеться, оскільки більшість даних є закритими.

Міжнародний розшук Інтерполу — це не міжнародний ордер на арешт, а запит на співпрацю між поліцейськими органами країн-учасниць з метою встановлення міцезнаходження та можливого затримання особи для подальшої екстрадиції. Правовою підставою для затримання завжди є національне законодавство та рішення суду країни, де перебуває особа.

Як перевірити публічні списки розшуку Інтерполу?

Єдиним офіційним та відкритим інструментом для перевірки є розділ «View Red Notices» на сайті Інтерполу. Однак цей список містить лише невелику частину осіб, щодо яких видано так звані "червоні картки" (Red Notices), і тільки за згодою країни-ініціатора на публікацію даних.

Процес перевірки:

1. Перейдіть на офіційний веб-портал Інтерполу.
2. Знайдіть розділ Notices та перейдіть до View Red Notices.
3. Використовуте фільтри для пошуку за прізвищем та іменем (латиницею), статтю, національністю та віком.

Головне обмеження цього методу полягає в його неповноті. Якщо ви не знайшли себе у цьому списку, це може означати одне з трьох:

• Вас дійсно не розшукують через канали Інтерполу.
• Вас розшукують, але країна-ініціатор не надала згоди на публікацію даних.
• Вас розшукують за іншим типом сповіщення (наприклад, «синім» або «зеленим»), які ніколи не публікуються для загального доступу.

Що таке "червона картка" (Red Notice)?

Це найвідоміший інструмент Інтерполу, що являє собою запит до правоохоронних органів усього світу про встановлення місцезнаходженя та тимчасовий арешт особи, яка очікує на екстрадицію чи іншу подібну правову процедуру. Важливо, що Що таке Червоне повідомлення не є міжнародним ордером на арешт і не зобов'язує країну до затримання.

Де знайти офіційний сайт Інтерполу?

Офіційний портал Міжнародної організації кримінальної поліції знаходиться за адресою interpol.int. Слід уникати будь-яких сторонніх сайтів, які пропонують платні послуги з «перевірки по базах Інтерполу», оскільки вони не мають доступу до закритих баз даних і часто є шахрайськими.

Що робити, якщо публічна перевірка не дала результату?

Єдиний надійний спосіб дізнатися, чи обробляються ваші дані в інформаційній системі Інтерполу, — це подати індивідуальний запит на доступ до файлів через Комісію з контролю за файлами (Commission for the Control of INTERPOL’s Files — CCF). Це незалежний орган, що контролює законність обробки персональних даних відповідно до правил Інтерполу.

Процедура подання запиту до CCF:

1. Підготовка документів: Необхідно заповнити спеціальну форму запиту (Request for access to INTERPOL’s files), додати копію документа, що посвідчує особу (наприклад, закордонного паспорта), та, якщо діє адвокат, довіреність.
2. Направлення запиту: Усі документи надсилаються до штаб-квартири CCF у Ліоні, Франція.
3. Розгляд запиту: Процес розгляду може тривати від 4 до 9 місяців.

У відповідь CCF повідомить, чи є ваші дані в системі Інтерполу. Зазвичай комісія не розкриває деталі справи або країну-ініціатора, якщо ви не надасте вагомих обґрунтувань для цього. Позитивна відповідь є сигналом для негайного звернення до адвокатів для розробки стратегії захисту та можливого зняття Червоного повідомлення Інтерполу.

Які існують типи сповіщень Інтерполу, крім червоних?

Інтерпол використовує систему "кольорових карток" для різних завдань. Більшість із них є непублічними.

Чи розшукує Інтерпол за борги або за несплату аліментів?

Ні. Стаття 3 Статуту Інтерполу суворо забороняє організації будь-яке втручання у справи політичного, військового, релігійного чи расового характеру. Це правило також поширюється на справи суто цивільного характеру, як-от невиконання боргових зобов'язань перед приватними особами чи компаніями.

Що таке дифузія (diffusion)?

Це ще один інструмент розшуку, менш формальний, ніж червона картка. Дифузія — це запит, який країна-учасниця надсилає безпосередньо до обраних нею країн, минаючи перевірку Генеральним секретаріатом Інтерполу. Такі запити ніколи не є публічними. Як видалити дифузію Інтерполу та захистити свої права? — це окремий складний процес.

Що таке Шенгенська інформаційна система (SIS) і як вона пов'язана з Інтерполом?

Навіть якщо вас немає в базах Інтерполу, ви можете бути внесені до Шенгенської інформаційної системи (SIS). Це найбільша в Європі база даних для забезпечення безпеки та управління кордонами в країнах Шенгенської зони.

Основні ризики:

• Паралельне внесення: Країни ЄС часто дублюють інформацію про розшук особи одночасно в SIS та в Інтерполі.
• Затримання на кордоні: Наявність запису в SIS (так званого "SIS alert") майже гарантовано призведе до вашого атримання під час паспортного контролю в будь-якій країні Шенгенської зони. Це регулюється Регламентом (ЄС) 2018/1862.
• Перевірка даних: Запит на доступ до даних в SIS потрібно подавати до національного органу SIRENE в конкретній країні-члені ЄС.

Які ваші права, якщо вас затримали на підставі сповіщення Інтерполу?

Затримання на підставі картки Інтерполу — це лише початок юридичного процесу, а не вирок. Ви маєте фундаментальні права:

• Право на справедливий суд: Сповіщення Інтерполу не є доказом вини. Питання про вашу екстрадицію має вирішувати незалежний суд країни, де вас затримали.
• Право на захист: Ви маєте право на адвоката, яки може оскаржити законність як затримання, так і самого запиту на екстрадицію.
• Право на оскарження розшуку: Ви можете оскаржити саме сповіщення Інтерполу, подавши скаргу до CCF. Підставами для скасування можуть бути політичний характер переслідування (порушення ст. 3 Статуту), порушення прав людини в країні-ініціаторі або недостатність доказів.

Європейський суд з прав людини у справі M.N. and Others v. San Marino (no. 28005/12) підкреслив, що національні суди не можуть механічно покладатися на дані Інтерполу і зобов'язані самостійно оцінювати ризики порушення прав людини при екстрадиції.

Ця стаття опублікована незалежною юридичною фірмою в інформаційних цілях і не представляє та не заявляє про приналежність до будь-якого урядового ргану, міжнародної організації чи офіційної влади.

Часті запитання